 | НЕТРАДИЦІЙНІ КОМЕРЦІЙНІ ПОКЛАДИ ВУГЛЕВОДНІВ ОБОЛОНСЬКОЇ АСТРОБЛЕМИПівденний борт
Дніпровсько-Донецької
западини,
Україна, 2011 р. | | 
Рисунок 1. Локалізація закартованих нафтогазоперспективних об'єктів в межах Оболонської астроблеми, ранжованих на основі спільного аналізу геофізичних та геохімічних даних
|
ГЕОЛОГІЧНА ЗАДАЧА В останні роки на території Дніпровсько-Донецької западини відмічається тенденція до зменшення розмірів і кількості антиклінальних пасток нафти і газу, підготовлених до глибокого буріння. Одним із шляхів підвищення рівня забезпеченості України новими ресурсами є перехід до пошуку і розвідки не тільки антиклінальних, але й інших типів потенційно нафтогазоносних об'єктів. Виходячи із світового досвіду, одним з нових типів нафтогазоносних об'єктів є структури, які були утворені при падінні крупних метеоритів - астроблеми. В десяти з двадцяти астроблем Північної Америки встановлена промислова нафто-газоносність. Згідно з даними світового каталогу "Ударні кратери Землі" ("Earth Impakt Database"), Оболонська астроблема є крупною кільцевою западиною діаметром біля 20 км. | При проведенні геологопошукових робіт на горючі сланці в 1965-1966 роках в центральній частині западини були пробурені дві пошукові свердловини №5301 і №5302. Результати буріння показали відсутність горючих сланців та ознак нафтогазо-носності. Однак, враховуючи значні розміри западини, а також теоретичні прогнозні ресурси вуглеводнів, в 2010–2011 роках були проведені додаткові детальні площинні комплексні геолого-геофізичні дослідження, які включали 3D сейсморозвідувальні роботи (1:25 000), високоточні гравіметричні і магнітометричні дослідження (1:10 000), а також регіональні геохімічні спостере-ження (1:200 0000). | Рисунок 2. Густинні властивості порід осадового комплексу (А) та утворень фундаменту (В) в межах Оболонської астроблеми
|
ГЕОЛОГІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Всього в межах Оболонської астроблеми закартовано сім ділянок пониженої густини порід (рис. 2), які були розділені на три групи – перспективні, високоперспективні та першочергові (рис. 1). Для оцінки пріоритетності закартованих ділянок і вибору першочергового об'єкту для постановки пошукового буріння в аналіз додатково були залучені результати магнітної, геохімічної та термометричної зйомок. Ці дані використовувалися для класифікації перспективних об'єктів за ступенем роздробленості порід та збереженості покладів.
Першочерговою для випробування бурінням рекомендовано ділянку в районі проектної свердловини №1 (рис. 1, 2, 3). Перспективний об'єкт представлений тектонічно екранованим блоком в межах корінного валу в південно-західній частині структури, де прогнозуються комерційні поклади вуглеводнів в утвореннях фундаменту, коптогенного комплексу, а також базальних пісковиків юрського віку.
| Ще 6 об'єктів рекомендовані для подальшого розкриття бурінням, серед яких як блоки в межах опущеної частини кратеру, так і пастки, приуроченні до корінного валу і викидам брекчіюватих порід. Для виділених перспективних об'єктів виконано оцінку потенційних запасів вуглеводнів на основі об'ємного методу Монте-Карло. За прогнозним об'ємом порового простору виконано ранжування виділенних об'єктів як в цілому по площі, так і в межах окремих літолого-стратиграфічних комплексів. Згідно з оцінкою сумарного гарантованого об'єму порового простору найбільш перспективними виявилися відклади коптогенного комплексу – 2,08 км³, за ними байоські пісковики – 0,87 км³, найменший показник у відкладів фундаменту – 0,14 км³. В межах фундаменту найбільш перспективні ділянки розташовані в центральній частині астроблеми, на рівні коптогенного комплексу і байоських пісковиків – у закратерній частині астроблеми. | 
Рисунок 3. Конформні зрізи 3D моделі густини Оболонської астроблеми в покрівлі фундаменту (А), в товщі коптогенного комплексу (B) та байоських пісковиків (C)
| МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ
ЗD МОДЕЛІ Для створення структурної 3D моделі Оболонської астроблеми використано результати 3D сейсмічних досліджень - структурні карти по п'яти відбиваючим горизонтам в юрі (IIб, ІІв1, ІІв2), карбоні (Vb) і верхній частині кристалічного фундаменту (VII). Враховуючи залежність густини порід від їх пористості, 3D модель густини в межах осадового чохла була розрахована з 3D куба пористості, отриманого за результатами сейсморозвідки. Крім того, для формування 3D моделі густини з вертикальною роздільною здатністю 5м використано результати комплексу геофізичних досліджень в пошукових свердловинах №5301 і №5302 Оболонської площі, а також результати аналізу кернового матеріалу свердловини №232, пробуреної в безпосередній близькості до площі досліджень.
| 3D модель густини була побудована до глибини 8 км. Розмір моделі в плані - 25,5 x 20,0 км. Розмір комірки - 100x100х5 м. Загальна кількість комірок 3D моделі густини - 6 878 480. Для уточнення параметрів апріорної моделі густини була застосована спільна 3D інверсія гравіметричних, сейсмічних та свердловинних данних. Середньоквадратичне відхилення між спостереженим та розрахованим для початкової 3D моделі густини гравітаційними полями склало 3,61 мГал, між спостереженим та розрахованим для кінцевої 3D моделі густини 0,066 мГал. Відносно гравіта-ційного поля, початкова 3D модель густини була покращена в 55 раз. | ПУБЛІКАЦІЇ 1. Ганженко Н.С., Петровський О.П., Анищенко Ю.В., Федченко Т.О. Оболонська астроблема як новий об'єкт для пошуків нафтогазо-перспективних структур. Геоінформатика - Теоретичні та прикладні аспекти XI міжнародна конференція. Електронні тези доповідей – EAGE, 2011. – С. 4. DOI: 10.3997/2214-4609.201402988 2. Fedchenko T.O., Petrovskyy O.P., Anischenko J.V., Zeikan O.J. Obolon Astrobleme - An Application of 3D Geomodelling and Inversion to Hydrocarbon Exploration. 75th EAGE Conference & Exhibition incorporating SPE EUROPEC 2013 Deep Water Sedimentary Systems 10 June 2013 DOI: 10.3997/2214-4609.20130779 3. Fedchenko T.,Petrovskyy O., Anischenko J. 3D geomodel of Obolon Astroblem, Ukraine, as a key for revealing new exploration plays. SEG Technical Program Expanded Abstracts 2013: pp. 1288-1292. doi: 10.1190/segam2013-1272.1 4. Аніщенко Ю.В., Федченко Т.О., Ганженко Н.С., Петровський О.П. Оболонська астроблема: застосування 3D геомоделювання та інверсії з метою вирішення питання нафтогазоносності. Геодинаміка. – В-во Львівської політехніки, 2013. - №2 (15) – С. 81-83. | 5. Петровский А.П., Анищенко Ю.В., Федченко Т.А., Ганженко Н.С. Оболонская астроблема – интегральная геолого-геофизическая модель нетрадиционных резервуаров как новый объект нефтегазо-поисковых работ. Геофизика, 2015. - № 2. - C. 61-68. 6. Федченко Т.А., Анищенко Ю.В., Ганженко Н.С., Петровский А.П. Глубинное строение Оболонской аст-роблемы по результатам пространственного интегрального сейсмограви-тационного моделирования. Геофизический журнал. – 2015. - №3, Т.37. – С.153 – 162. 7. Ганженко Н.С., Федченко Т.О., Петровський Д.О., Аніщенко Ю.В. Застосування методу Монте-Карло для оцінки ємності порового простору прогнозних нафтогазо-перспективних ділянок Оболонської астроблеми. Нафтогазова галузь України. 2015. №2. С.9-13. ISSN 2409-7500. |
|
