 |  |
Північно-західна частина Чорного моря, Україна, 2007 р.
Закартовано глибоководний конус виносу площею 2000 кв.км з початковими прогнозними ресурсами газу – 2,1 трлн.куб.м (Р50), який локалізується в межах континентального схилу та глибоководної частини моря. Уточнено просторове положення основних елементів тектонічної будови регіону (мантійні плюми, сутурні зони, границі суббасейнів), з якими пов'язані відомі газові родовища неогенового віку та нові комерційні газові поклади в палеогені та крейді. Виділені комерційні поклади вуглеводнів були закартовані в створеній в 2007 році 3D моделі густини в результаті 3D інверсії гравіметричних даних.
|  |
Родовище ім. Академіка Шпака,
Дніпровсько-Донецька западина, Україна, 2012 р.
Результати буріння першої пошукової свердловини, яка у 2013 році відкрила нафтове родовище ім. Академіка Шпака, підтвердили зроблений у 2012 році прогноз розташування комерційного покладу вуглеводнів біля південно-західної стінки та під козирком Рунівщинського соляного штоку. Вуглеводневонасичений поклад був закартований в створенній у 2012 році 3D моделі густини в результаті 3D інверсії гравіметричних даних.
|  |
Дніпровсько-Донецька западина, Україна, 2012 р.
Встановлено, що поперечний розмір Будищанського соляного штоку в три рази менший ніж його розміри за даними 3D сейсмічних робіт. За результатами 3D інверсії гравіметричних даних, на місці сейсмічного соляного штоку закартовано новий промисловий газонасичений резервуар, в результаті чого первинна площа газоносності була збільшена більше ніж в три рази.
|  |
Солотвинське і Дібровське газові родовища,
Закарпатський прогин, Україна, 2005 р.
Дві сухі свердловини, пробурені у 2005 та 2011 роках, а також одна продуктивна свердловина, пробурена у 2015 році, на 100% підтвердили положення підсольових комерційних покладів газу в різновікових теригенних відкладах, закартованих у 2005 році в 3D моделі густини.
|  |
Південний борт Дніпровсько-Донецької западини,
Україна, 2011 р.
Закартовано сім комерційних покладів вуглеводнів, приурочених до утворень фундаменту, коптогенного комплексу та базальних пісковиків юрського віку. Першочерговим для випробування бурінням рекомендовано тектонічно екранований блок в межах корінного валу в південно-західній частині структури. Для класифікації закартованих об'єктів за ступенем роздробленості порід та збереженості покладів використано результати магнітної, геохімічної та термометричної зйомок. За прогнозним об'ємом порового простору виконано ранжування виділених комерційних покладів вуглеводнів як в цілому по площі, так і в межах окремих літолого-стратиграфічних комплексів.
|  |
Надим-Пурська НП, Західний Сибір,
Російська Федерація, 1998-2008 р.
Зупинено обводнення кущів свердловин крупного газового родовища. Закартовано контур аномально високого падіння тиску у купольній частині газового покладу та заводнення газового резервуару по найбільш проникним пропласткам. Основою для відновлення роботи свердловин стали виміри гравітаційного поля над родовищем у 1998 та 2008 роках, в експлуатаційних свердловинах у 2008 році та їх спільна 3D інверсія. Вперше при побудові 3D моделі густини було обрано вертикальне розрішення моделі в 1 м.
|  |
Дашавське підземне сховище газу (ПСГ),
Більче-Волицька зона Передкарпатського прогину,
Україна. 2012-2013 р.
Встановлено причини збільшення об'єму буферного газу в межах Дашавського підземного сховища газу та закартовано положення периферійних динамічних покладів, які цей газ накопичують. Для зупинки накопичення газу у периферійних динамічних покладах запропоновано блокувати закартовані канали руху газу від активної зони до периферійних покладів. Основою для картування стали чотири серії вимірів гравітаційного поля у 2012 та 2013 роках на режимах заповнення і виснаження газосховища, а також створення 4D моделі пластової системи Дашавського підземного сховища газу за результатами 3D інверсії гравітаційного поля.
|  |
Олишівське підземне сховище газу (ПСГ),
Північно-Західна частина Дніпровсько-Донецької западини, Україна, 2017.
Закартовано два нових відокремлених техногенних резервуари в межах Олишівського підземного сховища газу, в які відбувся перетік частини газу із основного резервуару. Створена 3D модель поточного газонасиченння та розрахований об’єм газу в межах виділених резервуарів. Для оптимізації видобутку залишкових запасів газу зроблено рекомендації щодо ремонту однієї та буріння трьох нових експлуатаційних свердловин.
|  |
- картування структур, залягаючих нижче соленосних відкладів
- прогнозування форми соляного штоку за сейсмо-гравіметричними даними.
|
|
